Крайова
Булава УПЮ

Курінна пісня куреня ч. 56 ім. Мілени Рудницької

Апологiя лицарства

Слова: Ліна Костенко
Музика: Наталя Денисенко

Там за вiками за гiрким туманом
Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг
Була Любов єдиним талiсманом
А талiсман той звався оберiг

Було життя овiяне красою
Любов i честь цiнились над життя
I шо там смерть з великою косою
Мужчина, лицар, сонячне дитя


В моїх садах мелодiї Провансу
I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв
За неї лицар гинув без авансу
За неї лицар гинув без авансу
Вона ж чекала цокоту пiдкiв

В монастирях, фортецях i столицях
З глухих палацiв схожих на тюрму
Якщо вiн лицар, о якщо вiн лицар
Вона троянду кидала йому

Гирмiли вальси, пурхали амури,
Давили буднi смикал сiм'я
Жiноча туга билася об мури
Де лицар мiй молитва де моя.

I хочь в'яжiть, хоч клiтку або плiтку
Хоч бозна-хто розкаже бозна де,
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
На все життя очима проведе.