Крайова
Булава УПЮ

Пісня куреня ч. 22 ім. Марічки Підгірянки

«Лебідка»

Лебідка згортає крила, коли помирає лебідь
І каменем падає з неба у синє свічадо води:
"Знай, згортаючи крила, не житиму я без тебе,
Летітиму вдаль шалено, Неначе уламок звізди"
І ніколи буде спинитись, зігрітись у теплих долонях,
І буду вже я не людина, а вічний життя політ.
І там де я приземлюся може розквітне півонія,
І з лету мого лишиться,  Лише метеора слід.

============

Знов відлітають журавлі


Знов відлітають журавлі далеко в вирій за моря,
і знов пишу листа тобі, і знов тебе чекаю я.
Пишу, а на душі дощі і серце тоне у журбі,
а за вікном невпинні грози.



Приспів:
Скажи, скажи чому так все,
чом доля нам дощі несе,
чому життя щаслива мить
в минуле швидко так летить.
Ти знаєш я тебе кохаю –
без тебе в’яну пропадаю.
Щоночі в снах тебе я бачу,
а лиш прокинусь –  стиха плачу...(2р.)



Цю вісточку тобі я шлю в розлуці нашій нелегкій,
тебе без тями я люблю, але кохання плід гіркий.
Воно, мов квітів цвіт ясний, що пломеніє навесні,
але на жаль всихає на морозі.



Приспів.